Пакт Молотова-Ріббентропа. За покаянням синів - відплата за гріхи батьків?

11-02-2018, 17:57
0

Pakt Ribbentrop-Mołotow: za skruchą synów stoi kara za grzechy ojców?

Henryk Rothmann

https://sergiuszblog.wordpress.com/2018/02/10/pakt-ribbentrop-molotow-za-skrucha-synow-stoi-kara-za-grzechy-ojcow/

Переклад з польської мови Андрія Бульбы

 

Багато політичних активістів Галичини і Волині, в приватних розмовах повністю підтримуючи ідею сецесії своїх областей і возз'єднання їх з Польщею, побоюються публічно підтримати іредентистської рух, вказуючи на 110-ту статтю українського Кримінального кодексу. Яка каже:

«Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк».

Поза всякими сумнівами, закон треба поважати. Але якщо задатися питанням, чи підпадають під дію вищевказаної статті галичани і волиняни, які вважають більш неможливим подальше перебування своїх земель в складі України - то виявиться багато цікавого, і найголовніше - з'ясується, що прихильники сецесії Галичини і Волині жодним чином законів України не порушать!

І це абсолютно достовірний факт.

Як відомо, Галичина і Волинь у даний час - це п'ять областей України: Львівська, Тернопільська, Волинська, Івано-Франківська і Рівненська - увійшли до складу української держави за результатами четвертого розділу Польщі. Котрий, у свою чергу, став наслідком підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Розділив Польщу на німецьку і радянську зону окупації. Західна Україна за цим пактом увійшла до складу Української Радянської Соціалістичної республіки, яка, в свою чергу, була частиною СРСР - що і було потім закріплено в Ялті, Потсдамі і пізніше підтверджено в Гельсінкі. Польські землі стали радянськими за правом сильного - і ніхто цей факт до 1991 року не оскаржував...

Але в 1991 році ситуація змінилася. СРСР розпався, Українська Радянська Соціалістична республіка завершила свою історію, а нинішня Україна - що офіційно підтверджується київською владою, є спадкоємицею Української Народної республіки. Яка, в свою чергу, хоча і підписала Акт возз'єднання з Західно-Українською Народною республікою, проте офіційно від Галичини і Волині відмовилася на користь Варшави в обмін на допомогу Польщі в боротьбі з більшовиками. Більше того, і більшовики, програвши війну з нашою державою - в 1921 році підписали Ризький мир, в якому також відмовилися від прав на Галичину і Волинь, погодившись з тим, що відтепер ці області - невід'ємна складова Польщі. Тобто всі легітимні влади пост-революційної України - і Петлюра, і більшовики - з 1920 по 1939 роки не ставили під сумнів права Польщі на Галичину та Волинь! Не кажучи вже про те, що Галичина була польською з 1344-го, а Волинь - з 1569.

Втім, все це так і залишилося б предметом суперечок істориків, якби не Верховна Рада України. Яка, як відомо, 20 жовтня 2016 прийняла Декларацію Пам'яті і Солідарності щодо подій Другої світової війни, в якій засудила підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Там сказано наступне: «Ми привертаємо увагу до того факту, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений між двома тоталітарними режимами - комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни, викликаної агресією Німеччини, до якої 17 вересня приєднався Радянський Союз. Наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною та Радянським Союзом і масові репресії проти наших народів. Ті події привели також до прийняття в Ялті в 1945 році рішень, які почали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття ».

Якщо Пакт Молотова-Ріббентропа офіційно визнаний злочинним - то його правові наслідки є незначними. А входження до складу України п'яти західних областей, які до 17.09.1939 року належали Польщі - і є такий наслідок! Отже, включення до складу української держави (на той момент - УРСР) Галичини та Волині - незаконне, і це рішення має бути скасоване. Все логічно!

Таким чином, можна констатувати, що будь-які заклики до відновлення історичної справедливості (а повернення Галичини і Волині їхньому споконвічного власнику і є таке відновлення) не можуть кваліфікуватися, як акт сепаратизму, а лише слідування слову й букві Декларації, прийнятої Верховною Радою України.

Українська влада покаялися за гріхи своїх дідів, які силою відняли польські землі - так чи не час за покаянням на словах вдатися до справ? І повернути незаконно захоплені території - Галичину і Волинь Польщі, Буковину - Румунії, Закарпаття - Угорщини та Словаччини?


Добавить комментарий
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив